Лук. 13:24-25. «Подвизайтесь войти сквозь тесные врата, ибо, сказываю вам, многие поищут войти и не возмогут. Когда Хозяин дома встанет и затворит двери, тогда вы ,стоя вне, станете стучать в двери и говорить: «Господи! Господи! Отвори нам». Но Он скажет вам в ответ: «Не знаю вас, откуда вы».
Я все стоял у узкой двери.
Смотрел на вереницу тел.
Один прошел, лишь взглядом смерив,
А я как будто не у дел.
Второй идет, подал мне руку.
Я отмахнулся не спеша,
И он вошел. Вошел без стука.
Я все стоял, едва дыша.
Вот третий тихо улыбнулся
И головой меня манит.
Я просто взял и отвернулся,
И сделал безразличный вид.
А звук шагов все тише-тише
И таял узкой двери свет.
Вдруг голос я услышал свыше:
«Войди! Промедлишь - хода нет!»
И в миг, когда дверь затворилась,
С груди моей сорвался стон.
Когда мне истина открылась,
Что я последний кто спасен.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Публицистика : Християнські Побутові Колискові - Воскобойников Ігор Григорович Протягом тривалого часу мене цікавили саме християнські колискові, причому, побутові, тобто ті, яких співають рідні саме у побуті біля самої колиски.
Й ось десь із місяць тому Господь дав мені самому низку колискових, частину з яких сьогодні наводжу.
З того часу я більш системно зацікавився цим питанням й, до мого здивування і навіть із прикрістю, виявив майже повну порожнечу у цьому напрямі. І це у нас, на співучій Україні!
Ще раз підкреслю, мова йде не про літературні колискові, які є у класиків, хоча й у дуже невеликій кількості, й пару яких можна зустріти навіть на нашому сайті: у Светлани Касянчик та у Зоряни Живки.
… Звернувся інтернетом до бібліотекарів системи дитячих бібліотек України й із вдячністю ознайомився із ще якоюсь дещицею колискових. Причому, із прикрістю відзначаю, що наші християнські поети й тут «пасуть задніх», віддавши повністю цей надважливий напрямок духовного виховання на перекручування лукавому.
Отже, намагаючись не скотитися до примітивізму, намагався зробити колискові різного рівня складності від максимально простих й гнучких, щоб мама, тато або інший родич міг сам творити їх та прилаштовувати до індивідуальних потреб, так би мовити, не зазираючи до писаного тексту.
Заздалегідь ДУЖЕ вдячний усім, хто випробує їх у практичних умовах і повідомить свою думку.
Ще більш вдячним буду за продовження розвитку цього напрямку і повідомлення мені про набутки як українською, так й основними романо-германськими та слов'янськими мовами.
