Что же, в сравнении с тем, что мне хотелось сказать, но так и осталось не сказанным; все кажется мне - лишь отражением... То что сказано, такое хрупкое и не выраженное, но и все верно.., в молчании всегда больше глубины и сути, которая останется тайной. Снова предо мною лишь путь, и снова, теплый ветер, напоминающий мне твой звонкий смех и чистый взгляд...
Ты вернула мне чистоту, потому я долго буду помнить тебя. Да, пути не слились в одну дорогу, но какое-то время мы были рядом, были поддержкой, были одной душой. Ты пошла дальше, или я... Но кто-то из нас сделал свой выбор. Где, как это случилось? Не знаю, но я лишь смотрел тебе вслед уходящей, а может быть - ты мне. Я не знаю, ты всегда была для меня загадкой, я не успел прочитать тебя до конца. Ты целомудренна и ты могла бы стать той, которая может дарить всем, - лишь чистоту слов, без объятий. Кто ты?
Улетает птица... Улетает ввысь. Я смотрю ей вслед...
Все что на земле становится таким малым и ничтожным, таким не стоящим наших встреч. Я смотрю на землю с высоты полета той птицы, а ты... Ты теперь смотришь мне вслед, ты теперь ожидаешь...
Бывает. Мы так и не прочтем друга друга до конца. Так и останется многое не разгаданным, возможно не здесь, а там; возможно не в этой жизни, а в жизни вечной, раз мы касались ее здесь. Может.
Уносит волна мой корабль из бумаги, уносит...
Смотри просто, смотри туда, где все началось... Оно там и осталось...
Сокольников Олег,
Украина
Если будем извлекать драгоценное даже из ничтожного - станем, как Его уста... сайт автора:личная страница
Прочитано 2734 раза. Голосов 1. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Олег! В Ваших произведениях много гумманизма. И в сказках, и в других вещах. Видно, что человек Вы хороший, и хотите, чтобы другие были хорошими...
Дай Бог, чтобы Вы перекричали орущих!
Та не та
2010-01-31 14:40:29
Не согласна с предыдущим коментом. Это не гуманизм, это любовь. А сам гуманизм,- довольно опасная штука, в особенности для верующего человека. Комментарий автора: Спасибо, Таня, за понимание.
Крылов Олег
2010-01-31 14:55:42
"Улетает птица... Улетает ввысь. Я смотрю ей вслед...".Хорошо,тёзка. Комментарий автора: Спасибо, братик!
Михаил
2010-01-31 15:31:47
той не той
деточка. извините меня за пошлость. любовь предполагает какие то действия.
если вам чего то не достаёт, а вам чего то хочется, то всё, что заменяет вам то, чего вам хочется - будет гумманизмом. а вот когда начнётся то, чего вам истинно хочется, то это именно любовь. Комментарий автора: Ну пошлить не советую, Миша, да и судите вы снова по себе, к сожалению, а для чистого человека - все чисто.
Виктор
2010-02-01 15:01:19
"...для чистого человека - все чисто".
Да, Олег, чистота - енто вещчь! Особенно, если ни к чему особо не обязывает и не мешает жить и работать. Комментарий автора: а почему чистота должна мешать жить и работать?
Хорошо, поведаю тайну, это было посвящено моему хорошему другу, человеку, которого возможно я бы хотел и полюбить, но мы остались лишь друзьями. Я верю в дружбу чистую, она повлияла на меня в хорошем смысле, не пересекая границ ее. Она послужила многим деткам-сиротам, и действительно ее чистота на меня очень сильно повлияла и целомудрие, также жертвенность, потому как она еще и ребенка удочерила. Я понимаю, что восхищаться человеком не нужно, но я слышал Бога голос через нее и многому учился. Я не забываю такие встречи. Вот так, брат, все очень просто, но я был благословен этой встречей.
Она не присутствует на этом сайте, шифровать не стоит.
Странные сказки - Олег Панферов Стали сочиняться такие вот странные сказочки... Сказочки без смысла, но зато с настроением. Просто у них какое-то плохое настроение. Но ведь, наверное, сказки в чем-то как люди? Если у кого плохое настроение, это еще не значит, что рядом с нами плохой человек? ;)
Для детей : Ханука та Різдво. - Левицька Галина Вистава відредагована, щоб могли зрозуміти діти молодшого віку. В коментарях залишаю 2 Дію, як була в першому варіанті. Можливо комусь знадобиться більш глибока інформація про Свято Хануки.
2 Дія
Ангел: Було це після завойовницьких війн Олександра Македонського, коли земля Ізраїлю перейшла під владу Сирії. Всі країни об’єднувала елліністична культура, в якій змішалися звичаї і традиції різних народів. Люди вважали себе «Громадянами Всесвіту». Вони захоплювалися різними спортивними іграми, язичеськими святкуваннями та спектаклями на честь грецьких богів.
Багато євреїв були слабкими у вірі і хотіли бути, як всі... Над життям євреїв, які залишались вірними Божим Заповідям, нависла загроза.
1-й ведучий: І що, насправді, карали тих, хто не їв свинину?
Ангел: Насправді! Вимоги до євреїв були дуже суворими. Цар Антиох видав указ про заборону вивчати єврейську мову, святкувати шабат, дотримуватися єврейських традицій і навіть називатися євреями. Це було справжнє рабство! В Єрусалимському Храмі на жертовнику принесли в жертву свиню, а в Храмі поставили статую Зевса!
1-й ведучий: А про яких героїв говорив (ім’я 2-го ведучого)?
Ангел: Це ті євреї, які любили Бога понад усе!
Виходять Матітьягу та Маккабі
Матітьягу: Я, Матітьягу, священик. Разом з моїми синами підняв повстання, кличучи: « Хто за Господа — до мене!» Ми пішли в гори з твердим рішенням стояти в вірі й боротися до останньої краплі крові...
Маккабі: Я, Маккабі, син Матітьягу. Керував загонами повстанців. Визвольна війна продовжувалась 3 роки. Ми не були досвідченими вояками. Наші загони складалися з пастухів, землеробів, ремісників. До того ж ми не мали достатнього озброєння...
1-й ведучий: Маккабі, я не розумію, як можна воювати, не будучи справжніми воїнами?! Без зброї, без лицарських обладунків? Я не розумію, чому ви воювали? Хіба не простіше було б бути такими, як всі? Просто жити і насолоджуватись життям...
Маккабі: Справжнє життя неможливе без віри у Всемогутнього Бога, Живого і Сущого, Який створив усе, Який і дає нам Життя. Справжня насолода — це приходити у Храм і служити, і поклонятися Йому, дякуючи Богові за все! Але Храм споганений і нема місця для поклоніння... Тому ми воювали, щоб звільнити Єрусалим, мати право бути євреєм і приносити жертви Живому Богу в Храмі!
Ангел: Відбулося три вирішальні битви. Війська сирійців значно переважали як по кількості, так і по військовій оснащеності. Але євреї постилися та молилися:
Маккабі: «Боже! Ми безсилі, а Ти Всесильний! Прости нас за наш непослух! І поверни нам Храм! Бо нема життя без істинного поклоніння Тобі!»
Ангел: І Бог дав Своє Диво! Повстанці здобули вирішальну перемогу, звільнили Єрусалим і відновили службу в Храмі!
Маккабі: Священики очистили і освятили Храм, побудували новий жертовник. Але для повноцінного Богослужіння в Храмі треба було засвітити Мінору.
Ангел: Мінора — це великий світильник, який складається з семи лампад, котрі мають постійно горіти. В лампади, згідно Божих Заповідей, треба було заливати лише чисту освячену оливу.
Маккабі: Ми знайшли лише одну посудину з чистою освяченою оливою. Її мало вистачити лише на один день горіння Мінори. Для приготування нової оливи потрібно було вісім днів.
Матітьягу: Але євреї так прагли нового початку Богослужіння! Вони прагли Божого Світла, Божої Милості, Божої Радості! Тому, наперекір всім сумнівам, священики засвітили Мінору. І сталося Боже Диво! Мінора горіла 8 днів, аж поки була приготовлена нова чиста олива.
Ангел: В пам’ять про очищення Храму євреї святкують Хануку. Це свято очищення, оновлення. Це свято Світла!
Матітьягу та Маккабі виходять. Виходить 2-й ведучий.
